Громадська Ніна Володимирівна, вчитель української мови й літератури
Стрітівської ЗОШ I-II ступенів

Україна у нас одна

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, розуміння причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні, формувати глибоку повагу до пісні, мови, минулого та сьогодення рідної України.

Обладнання: національна атрибутика, прапор ЄС, портрет Т.Г. Шевченка, вислови про Батьківщину, карта України, український віночок, композиція з пшениці і калини, газета «Час Київщини», квітка-семицвітка.

1-й учень. Ми – є діти українські,

Український славний рід.

Дбаймо, друзі, щоб про нас

Добра слава йшла у світ.

Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе –

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край нам над усе.

2-й учень. Дітвора ми українська,

Хлопці і дівчата,

Хоч слабкі у нас ще руки,

Та душа завзята.

Бо козацького ми роду,

Славних предків діти

І у школі ми вчимося

Рідний край любити.

3-й учень. І для краю працювати,

І для краю жити,

І за рідний край в потребі

Життя положити.

Ми малі, і всі ми друзі,

Ми – одна родина,

І найкраща наша мати –

Рідна Україна!

4-й учень. Хай світанки твої, Україно,

Сонце сяйвом мережить своїм.

Щира пісня земна в простір лине

І всміхається щастям наш дім.

Діти всі разом виконують пісню «Ми твої діти, Україно!».

Вчитель. Мама вишиває на білому полотні зелений барвіночок, чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-вутінку вишила.

- Що це буде, нене? - питає Андрійко.

- Українська святкова сорочечка для тебе.

- Чому українська? – допитується Андрійко.

- Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі, а земля наша зветься Україною. І ти – маленький українець.

- А ти, мамо?

- І я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми – українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти.

Ось таким коротеньким оповіданням я вирішила розпочати наш перший урок.

Кожен із вас є представником трьох родів – своєї родини, нашого краю Київщини та свого народу. Любі діти, а зараз давайте разом з вами спробуємо визначити тему нашої години спілкування. Це нам допоможуть зробити загадки.

Цих загадок рівно сім,

Пропонуємо усім:

Їх сумлінно розгадати

Та у стовпчик записати.

З перших літер

Скласти слово,

Якщо впорались – чудово!

Загадки.

Коли все у тебе гарно,

Коли день пройшов не марно,

Наче квітка розквітаєш,

На обличчі її маєш.

Усміхаються вуста.

Що це?

Відповідь проста. (Усмішка)

Діти читають слово «Україна».

Вчитель. Молодці! Отже, тема нашої виховної години – «Україна у нас одна!».

Учень.

У всіх людей одна святиня.

Куди не глянь, де не спитай,

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в пустині рай.

Їм красить все їх рідний край.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Вчитель. А що для вас означає Батьківщина?

(Міні-диспут)

Вчитель. Діти, я чи знаєте ви звідки з’явилася назва «Україна»?

Учениця. Знаємо. Кажуть, коли представники народів прийшли до Бога, щоб визначитися, яку їм землю обирати і як її назвати, коли були призначені французам – Франція, німцям – Німеччина, і коли залишилося тільки двоє дівчат, глянув на них Всевишній і сказав: «Ви євреї, жили в раю, у вас було все: і достаток, і мудрі пророки, але ви не вміли цього шанувати, то будете відтепер називатися країною Ізраїль, тобто вигнані з раю.

Поглянув на друге вбоге, але горде дівча, і сказав: «А ви дуже працьовиті і мужні люди. Вам жити в раю і держава ваша називатиметься – Україною. Але щоб справді бути такою країною, треба пройти через важкі випробування війнами, холодом і голодом, хворобами і стихіями. І ця ідея відродження незалежної держави жила, пробиваючи собі дорогу – від розпаду Київської Русі до визвольної війни під проводом Б Хмельницького.

Вчитель. Рідний край, рідна земля, Батьківщина, Україна… Які це прості й разом із тим прекрасні і святі для нас слова. Велика і священна любов до Батьківщини жила, живе і житиме в усіх чесних і щирих серцях її кращих синів і дочок.

Україна – це наша споконвічна прадідівська земля. Вона відома світові рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею,чесною військовою звитягою в обороні своїх прав і милосердям до скривджених.

Учень. На сторожі України стоїть закон і Збройні сили України, весь український народ. Кожна п’ядь української землі окроплена кров’ю мільйонів наших предків, які захищали рідну землю від численних орд, загарбників, зайд, окупантів, фашистів, а сьогодні - від сепаратистів. Тому українська земля свята. За неї віддали життя найславніші лицарі, без яких Україна давно загинула б.

Перегляд газети «Час Київщини»

№8 від 28 лютого 2014 – рубрики «На барикадах», «Як це було»;

№23 від 20 червня 2014 – «Гармати мають мовчати»;

№26від 11 липня 2014 – «Так тримати, хлопці»,»Відрядження у вічність».

Вчитель. Цей рік найтяжчий для України за роки незалежності. У боротьбі за краще європейське майбутнє наш народ зустрівся з агресією Російської Федарації (нашого слов’янського брата). РФ анексувала Крим , 16 червня закрила постачання газу, а з березня місяця веде неоголошену війну на сході України. Серед наших військових, мобілізованих і добровольців немає «бендеровців» і «москалів», вони всі – українці, які захищають єдину, неподільну, соборну Україну. Ви знаєте, що в зоні АТО постійно працюють волонтерські загони, які перевозять продукти, одяг,медикаменти та інші необхідні нашим воїнам речі на Схід. Обов’язок кожного громадянина долучитися до допомоги нашим хлопцям хто чим може.

Учень. Діти всієї України малюють малюнки, присвячені нашим воїнам, щоб підтримати їх морально і відправляють на Схід. Серед солдатів навіть існує легенда: якщо покласти у військову каску дитячий малюнок, то він обов’язково збереже від кулі ворога.

Учень. Розповідає про мобілізованих односельчан.

Вчитель. З Небесної Сотні почалися вбивства українського населення у так званий «мирний час». Кожного дня під час АТО гине чийсь син,чийсь батько, брат, товариш… на знак вшанування світлої пам’яті тих, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя, схилімо голови і пом’янімо їх хвилиною мовчання.

(Хронометр відбиває хвилину).

Вчитель. Зараз я хочу звернутися до наших хлопчиків, майбутніх захисників Вітчизни, словами українського поета Василя Сухомлинського:

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги,

Можеш вибирати друзів та дружину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Пам’ятайте завжди ці слова. І якщо виникне така потреба, то, не задумуючися, потрібно віддати всі свої сили, весь свій розум, навіть життя, але не допустити до того, щоб твою Вітчизну підкорили, поставили на коліна. Присвятити своє життя захисту Батьківщини – це честь для кожного юнака.

Підходить учениця до карти України і залишає аркуш із написом назви села, де живе, і читає вірш:

Моє коріння тут, націй землі,

Духмяною травою перевите.

І ластівки, й лелеки, й журавлі,

І жайвір мій, що оселивсь у житі.

І недаремно я життя живу,

І кожну мить збираю по краплині.

Люблю я квіти, скошену траву,

І як у лузі пісня птахів лине.

Моє коріння тут, на цій землі,

Яку не можна серцем не любить.

До болю рідне й миле все мені,

Тут слово ніжне батьківське звучить.

Моє коріння тут, на цій землі,

Тож до народу і моє послання.

Дай, Україно, силоньки мені,

А українцям – миру і кохання!

Вчитель. Діти, група ваших однокласників на сьогодні мала випереджальне завдання підготувати квітку-семицвітку «Україна». Тож надаємо їм слово.

Учні по черзі розповідають про Україну і будують квітку-семицвітку.

1-а пелюстка. Україна – це найбільша за територією європейська країна – 603,7 тис. кВ. км ( не беручи до уваги Росію). Для порівняння: площа Франції – 551тис. кВ. км, Іспанії – 505 тис. кВ. км, Німеччини – 356 тис. кВ. км, Великобританії – 24 тис. кв. км.

2-а пелюстка. Загальна протяжність державного кордону України – 7698 км.

3-а пелюстка. Протяжність морської ділянки державного кордону – 1758 км (чорноморської – 1533 км, азовської – 225 км).

4-а пелюстка. Гірські області (Карпати з найвищою вершиною України Говерлою та Кримські гори) займають приблизно 5% території країни.

5-а пелюстка. Серед найбільших річок країни: Дніпро ( протяжність на території України – 981 км), Південний Буг (806 км), Псел (717 км), Дністер (705 км), Сіверський Донецьк (672 км), Горинь (659 км), Десна (592 км), Інгулець (549 км), Ворскла (464 км).

6-а пелюстка. Кількість населення України становить трохи більше ніж 46 млн. осіб. Для порівняння населення Німеччини – 78 млн осіб, Франції – 56 млн, Великобританії – 58 млн, Італії – 59 млн, Іспанії – 40 млн.

7-а пелюстка. Протягом століть через територію сучасної України проходили найважливіші транспортні артерії всього Євразійського континенту. Ще за часів Київської Русі з півночі на південь річкою Дніпро пролягав шлях «із варяг у греки». Україною тягнувся і «Великий шовковий шлях», що з’єднував міста Західної Європи з Центральною Азією, Монголією та Китаєм.

Вчитель. Саме із таких квіток-семицвіток і складається український віночок – символ краси, гордості, неповторності, чарівності, добробуту та неперевершеності.

Учитель поділяє учнів на групи і пропонує кожній обрати прислів’я. Групи учнів мають сформулювати думку обраного народного вислову.

Орієнтовний перелік прислів’їв

Людина без Батьківщини, що соловей без пісні.

Немає другої країни, немає другого Дніпра.

Всюди добре, а вдома краще.

Немає без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини.

За рідний край життя віддай.

Учні роблять висновок, що прислів’я об’єднує одна думка: немає для людини у світі нічого важливішого за рідний край.

Вчитель. Нині просторами України лунають рідна мова, вільні пісні, але лунають і постріли на Сході. Тяжкий шлях пройшла наша українська родина, щоб вибороти право називатись Українською державою, незалежною, вільною, великою.

Скільки топтали нас, палили і гнітили,

Скільки з корінням рвали, але не скорили.

Ми, як вода цілюща, знову оживали,

Ще й рясним, буйним цвітом розквітали.

Й вставали, поки зовсім ми не встали,

На повний зріст,

На повну нашу силу,

Щоб прославлять країну милу,

Козацький рід, козацьку славу.

Історію, щоб усі знали.

Українська земля – це ваша земля по праву. Вона прекрасна, родюча, багата, співуча. І щоб вона залишалась такою багато-багато років, ми повинні її берегти.

Учень. У Евкліда пам’ятка була,

Де він казав, що треба жити вміти.

Але не так, щоб совість не жила,

Щоб слізно нам за неї не тужити.

Вкраїнський хліб, вкраїнськая земля

Багаті на красу людську і душу,

Веселка, мати, пісня і дитя –

І я красу цю зберігати мушу.

Кiлькiсть переглядiв: 54