Голодомор – чорна сповідь моєї Батьківщини

2016-11-28

Голодомор – чорна сповідь моєї Батьківщини

Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно — надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи! Саме такі уроки винесли учні Стрітівської ЗОШ I-II ступенів після заходу, присвяченому річниці голодомору.

26 листопада в нашій державі відзначався День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій. Народ України схиляє голову, перед трагічною сторінкою свого життя. 1932 рік… тридцять… чорний рік.

Символічно, захід розпочався із гімну, далі присутні переглянули віднокліп «Свіча» Оксани Білозір. І вже тоді на невинних дитячих очах забриніла гірка сльоза… Діти згадали весь хронологічний зріз голодомору - від передумов до наслідків. Пам’яті українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття, була присвячена хвилина мовчання.

Під час великої перерви діти продовжили згадувати ту страшну трагедію, але вже в трішки іншому ракурсі – як її бачить світ. Учні переглянули фільм «Голодомор». Звичайно, світова думка не різниться з українською – голодомор 1932-1933 рр. – геноцид української нації.