Солов'їна, барвінкова …

2014-11-06

/Files/images/2014-2015nr/SAM_4179.JPG

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

К. Мотрич

Рідна наша мова українська …. Приємна слухові найвибагливішого музиканта своєю мелодійністю, гідна подиву досвідченого лінгвіста своєю довершеністю й розмаїттям форм.

Рідна мова – це невід’ємна частка Батьківщини, це голос мого народу, це той інструмент, який торкає найпотаємніші струни людської душі.

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону захищена.

Такими полум’яними словами розпочалася лінійка у Стрітівській ЗОШ, що проводилась у рамках тижня української мови і літератури та з нагоди Дня української писемності та мови.

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: « На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: « Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця».

Школярі згадали великих просвітителів слов’ян – братів Кирила та Мефодія, зачитали дати зі скорботного календаря української мови. Державною мовою є українська мова, але так було не завжди. Дуже багато жорстоких літ пережила наша мова, мужньо знісши і витерпівши наругу царських сатрапів та інших посіпак:

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав,

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке колись Шевченко покохав.

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжеідей,

Та сповнена любові і відваги

З-за грат летіла птахом до людей

Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров, пролита в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі

О. Яворська

/Files/images/2014-2015nr/SAM_4182.JPG

Які багатющі можливості нашої мови! Чи є в якій – небудь іншій мові прозові і поетичні тексти, кожне слово яких починається з однієї літери? А у нас – є! А скільки пестливих, ніжних форм можна дібрати до одного вибраного слова: «мама» - неня, матуся матінка, мамочка, матіночка, ненька, мамуся,…

Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, соромно бути поганими нащадками у великих і славних батьків.

Мова – скарбниця духовності народу, нехай кожен українець припаде спраглими вустами до цілющого джерела. І хочеться вірити, що відродиться український народ,відродиться єдина і неподільна Україна. А ми, як справжні патріоти своєї Батьківщини вивчатимемо і примножуватимемо мовні багатства українців.

Учні мали змогу продемонструвати мовну майстерність, читали напам’ять вірші, гуморески, співали українські пісні:

О мово рідна! Золота колиско,

В яких світах би не бувала я, -

З тобою серцем, і по – українськи

Я вимовляю мамине ім’я.

/Files/images/2014-2015nr/SAM 2_4503.JPG

Я хочу, щоб мій український народ міг сказати про себе словами Павла Тичини:

Щоб жить – ні в кого права не питаюсь,

Щоб жить – я всі кайдани розірву,

Я стверджуюсь, я утверждаюсь,

Бо я живу.

Кiлькiсть переглядiв: 140